14 лютого, на День закоханих, близько полудня, під стінами закритої на обід Гостомельської селищної ради знову з’явилися люди зі стягами Братства та під проводом, начебто, журналістів «Всесвітнього Броварського телебачення».

Півтора десятка мітингарів традиційно на дві третини складалися із бабусь пенсійного віку, які за обіцяні їм 450 гривень прийшли «чесно» поборотися за права «знедолених» гостомельців. А що поробиш – пенсії у нас самі знаєте які. На запитання що вони тут роблять більш-менш притомної відповіді ми не отримали. Виходило щось на кшталт: « Ну, ми того…., як його!? Та відстаньте від нас! Оно старший, його і питайте!».

«Старший» на вигляд годився у внуки наймолодшої з бабусь. Але в мікрофон чесав, як Жириновський у Держдумі. Видно кимось написаний текст усю ніч вчив.

Поспілкуватися з мітингарями вийшов і голова Гостомельської громади Юрій Прилипко. Він хотів дізнатися про конкретні, а не надумані претензії до нього. Але по ходу розмови вияснилося, що в лавах протестантів немає ЖОДНОГО мешканця Гостомеля чи громади. Типові заїжджі політичні заробітчани. То про що з такими балакати?

На щастя, того разу, хоча б, обійшлося без провокацій. Двері не ламали, битися не лізли. Поговорили та й розійшлися. Раді за бабусь – гроші не пахнуть, а за годину приємного стояння на сонечку без малого третину місячної пенсії отримати, то для них не абищо. Ну, це при умові що розплатяться, а не прикарманять обіцяне, як це вже не раз бувало. А Гостомельська селищна рада продовжила роботу у звичному режимі.