В період пандемії, коли більшість українців залишились з порожніми гаманцями, та ще й багато з них мають кредитний тягар, народні депутати підняли питання колекторської діяльності. Не чекаючи розгляду закону про захист від фінансових «наїздів» в другому читанні, що був прийнятий ще в грудні минулого року, вони зареєстрували в Раді новий законопроект, який повністю реформує ринок колекторських послуг та ставить «вибивальників» боргів в рамки етичної норми. Цей документ розроблений групою народних депутатів разом з Національним банком, та уповноваженим Верховної Ради з прав людини. Він захистить кредито-зобов’язаних громадян та їх знайомих від колекторського терору – погроз, шантажу, залякування та телефонних дзвінків.

А поки законопроект чекає свого остаточного прийняття, юристи радять жертвам колекторів, які вже опинились в цій нелегкій ситуації, наступне:

1. Контролювати свій емоційний стан, оскільки моральний тиск – найсильніший прийом колекторів. Вони знаходять больові точки людини (діти, рідні, друзі, матеріальне становище та інші фактори), маніпулюють нею, розраховують на почуття страху та провини.

2. Записувати усі телефонні розмови, зберігати смс-повідомлення – це докази незаконних вимог та погроз.

3. У разі відвертих погроз і образ звернутися до поліції із заявою про відкриття кримінальної справи за однією зі статей КК України – ст.182 (порушення недоторканності приватного життя), ст. 189 (вимагання), ст. 190 (шахрайство), ст. 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань). Проконтролювати внесення відомостей в Єдиний реєстр кримінальних впроваджень. Відмову відкривати таке впровадження оскаржити в суді.

4. Вимагати від колекторів претензії виключно у письмовій формі, з посиланнями на конкретні договори та юридичні підстави.

5. Ігнорувати документи без будь-яких юридичних підтверджень, тобто, без “живих” підписів та “мокрих” печаток.

6. Ігнорувати будь-які вимоги про “поруку”, якщо ви його офіційно не надавали. Не звертати уваги на прохання “вплинути” на знайомих, друзів, сусідів чи родичів. За законом, борги повинні повертати лише ті особи, у яких з організацією існують договірні зобов’язання щодо повернення коштів.