Першими мешканцями теперішнього села  Мощун, що поблизу Гостомеля, стали ремісники, які випилювали ліси для будівництва навколишніх поселень Приірпіння та стольного града Києва. Тому й ці поодинокі поселення в землянках та робітничих бараках назвали Пильнею. У селі й досі є декілька характерних до того часу пилень, огороджених високими парканами із довгих дерев’яних дощок неправильної форми. Сучасну назву село отримало завдяки тому, шо в його околиці мостили болота.

Відрадно, що село Мощун 21 березня 1656-го року згадане в Універсалі Богдана Хмельницького, за яким  разом із містечком Вишгородом та селом Петрівці дароване Межигірському монастирю.

Станом на 1886 рік у селі мешкало 203 жителя, з них лише 43 особи з наділами загальною площею у 298 десятин землі. Якщо врахувати, що одна десятина – це понад гектар, то за підрахунками обсяги земельних наділів жителів села Мощун становили  на той час приблизно 350 гектарів. Це невеличке село загублене в соснових борах Київщини. Для порівняння, пан у сусідній Блиставиці володів значно більшим земельним наділом .

Незважаючи на близькість до столиці (на сьогодні із села  до околиці Києва можна доїхати за 15-20 хвилин), Мощун за півтора століття збільшився за кількістю населення лише у три рази і зараз тут проживає  близько 800 мешканців, в основному похилого віку.   Дехто із них пам’ятає важкі роки окупації фашистськими загарбниками, своїх земляків, котрі не повернулися із фронтових доріг Великої Вітчизняної…   Місцеві мешканці бережуть пам’ять про ті буремні, не легкі часи, доглядаючи могилу воїнам визволителям та меморіал загиблим воїнам. Серед імен викарбуваних на граніті є прізвище Героя Радянського Союзу старшого сержанта Георгія Скушнікова.

Сьогодні – це мальовниче поліське село пристоличного регіону. Квітучі вулиці Мощуна відповідають своїм назвам  – Вишнева, Озерна, Лісова, Польова… Також були зачаровані гостинністю  їх мешканців, охайними оселями та природою  артисти, всі учасники знімальної групи улюблених глядацьких серіалів “Повернення Мухтара” та “Свати”. Вони декілька років тому “окупували” це село не на один місяць, адже основні зйомки цих фільмів проходили саме у Мощуні.

Поруч із селом знаходиться випробувальний полігон транспорту «Капвей». Його “господарем” був швидкісний мощунський трамвай, подібних якому не було  навіть у столиці. Про цей закритий полігон для випробовування і демонстрації перспективного міського монорельсового транспорту знають навіть не всі місцеві жителі.. Колись «Капвей» був 300-метровою естакадою з контактним рейсом на металевих опорах, по яких рухався пасажирський вагон на гумових колесах виробництва білоруського заводу  «Белкомунмаш». Вагон на 150 місць міг розігнатися до 100 кілометрів на годину.

На жаль, через брак у фінансуванні, підприємство занепало. Рейки розібрані.

Територія охороняється, однак для туристів можуть провести невелику екскурсію.